ІСТОРІЯ ШКОЛИ 

До 1934 року в с. Федорівка школи не було. Діти навчалися  в селах Малий Бурлук та Приколотне, а в 1934 році у приміщенні двоповерхового колишнього панського будинку відкрилася двокласна школа. До війни розпочали будівництво семирічки і в 1940 році відкривається ще два класи. Велика Вітчизняна війна внесла в освіту федорівчан свої корективи і  тільки в 1947 році відкривається пятий клас. Цей рік був тяжким. Односельці згадували, що на кожного члена родини  видавали по 9 кг муки на місяць, їли макуху. Дітям  не вистачало не тільки їжі, а й олівців, паперу, книг. Але школа працювала, діти вчилися.  І ось у 1952 році Федорівська семирічна школа випустила 26 учнів. Класним керівником була Валківська Марія Григорівна, директором – Сомова Даря Данилівна. 

          З 1953 року по 1954 рік школу очолював Добролежа Дмитро Опанасович, а з 1956 по 1962 рік – Лавров Степан Павлович. Школа поступово  комплектувалася  кадрами, міцніла матеріально-технічна база. Сама семирічка була  збудована   у центрі села. Її   з усіх боків обвивав шкільний садок (до речі, як і сама Федорівка уже в ті часи потопала в величезних садах, які  разом з федорівськими парубками назавжди зачаровували   молодих дівчат з Житомирщини, Брянщини, Білорусі…), за школою був невеличкий спортивний майданчик. Село молоділо, життя кипіло і кількість учнів поступово зростала.Дуже багато школярів приходило з с.Пролетарка та Разорене. Навчалися у дві зміни.

В ці часи велике значення приділялося трудовому вихованню дітей. Школа спеціалізується на вирощуванні кролів. Було відведено спеціальне місце в шкільному садку для землянки, в якій і розводили звірків. Вирощували кролів до 500 голів. Кролеферма славилася на весь район. Організатором цієї праці була молода вчителька біології Гопкало Ольга Миколаївна.

 У 1962 році школу очолив  Шаповалов Всеволод Євдокимович. Це був педагог з великої літери, ветеран війни, все своє життя присвятив школі. Він досконало володів методами управління учнівським і вчительським колективами, був ерудованою, високоморальною людиною.

Школа продовжувала працювати у дві зміни.  Класних кімнат не вистачало і коли був збудований новий дитячий садок – школа звайняла і другу будівлю (колишнє приміщення дитячого садка).

На той час працював дружній, творчий педагогічний колектив, який мав тверду життєву позицію відповідно до вимог часу – велика увага приділялася патріотичному вихованню. З великою повагою і любовю не одне покоління федорівчан згадує і буде згадувати своїх наставників: Зайцеву Катерину Захарівну – вчителя російської мови та літератури,  Ремішевську Римму Вячеславівну – вчителя історії і географії, Воробйову Тамару Савелівну – вчителя математики, Гопкало Ольгу Миколаївну – вчителя біології, Іванюк Зінаїду Кузьмівну – вчителя української мови та літератури, Голочалову Наталю Григорівну, Почупайло Надію Фомінічну, Матюхіну Ларису Марківну – вчителів початкової школи, Симоненка Віктора Олександровича – вчителя музики та фізичної культури.  Всім вчителям були притаманні чесність, справедливість, висока моральна культура, вимогливість і людяність.

              Матеріальна база школи поповнювалась за кошти, які отримували від реалізації господарству врожаю кукурудзи зі шкільного городу.

Продовжували розводити кролів.

             На кінець шестидесятих кількість школярів зросла до 150 і у двох приміщеннях, навіть у дві зміни, всі не вміщувались. На той час і дитячий садок мав дві групи і у кожній було більше ніж по тридцять дітлахів. Будівництво школи ні районом ні областю не було заплановане, і керівництво радгоспу "Федорівський" на чолі з Крикуном Анатолієм Кириловичем приймає рішення будувати нову школу самотужки. Цю новобудову чекали всі: діти, вчителі, батьки, сельчани. Її було збудовано дуже швидко. Перша двоповерхова будівля в селі - світла, простора, розрахована на 320 дітей, відкрила свої двері і закликала дзвоником всіх учнів за парти 1 вересня 1972 року.

           Нова школа додала творчих сил, енергії, ентузіазму, наснаги всім: і вчителям і дітям. Після уроків не затихало шкільне життя. Вчителі виступали з лекціями на виробничих ділянках, польових станах, майстернях. Учні радували своїх батьків – працівників радгоспу концертами, допомагали збирати врожаї буряків, соняшнику, картоплі.                                                                    

  

З 1974 року школу очолювала Паюнова Алла Борисівна – ініціативна, творча особистість.Школа почала працювати за кабінетною системою. За направленням розпочинають свою трудову діяльність молоді вчителі Лисенко Антоніна Євгенівна, Забельнікова Наталя Яківна, Кошель Тетяна Василівна. Цікаво, з вогником працює піонерська дружина імені О.Матросова. Під керівництвом  старшої піонервожатої Жаркової (Маметової) Ганни Петрівни збирали металобрухт, макулатуру, розповсюджували художню літературу, проводили змістовні тематичні піонерські та комсомольські збори, піонерські вогнища. Піонерські вогнища були святом для всього села. Співали, танцювали, раділи і діти і батьки. Піонерська і комсомольські організації постійно нагороджувалися районними та обласними Почесними грамотами та відзнаками.

Постійно працювали на полях радгоспу "Федорівський", за що господарство нагороджувало учнів безкоштовними путівками на екскурсії до моря. Навіть їздили в Прибалтику. На дослідних ділянках, закріплених за кожним класом, вирощувались різні овочі: капуста, квасоля, картопля, буряк. Все йшло на харчування учнів. Квітники , які буяли різноманітністю барв,  були гордістю школи. На відкритті нової школи красувалися сто пятдесят кущів троянд.  Організатором і керівником цієї роботи була вчитель біології Гопкало Ольга Миколаївна, людина, закохана в землю і квіти.

         У вісімдесяті роки директорували Хвостов Олександр Семенович, чесна і сумлінна людина, все своє житття присвятив школі та Чернецька Любов Євгенівна, енергійна, ініціативна, закохана у свою справу. 

В цей період керівництво радгоспу "Федорівський" на чолі з директрм Ножкою Л.В. а з 1983 року – Шеєнком І.Г. велику увагу приділяє поліпшенню матеріальної бази школи.  Школа поповнюється наочністю, створюються умови для навчання шестирічок. З метою покращення профорієнтаційної роботи в школі вводиться щотижневий урок спеціаліста. Ці заняття проводили спеціалісти Шеєнко І.Г., директор господарства, Алтухов М.С., ветлікар, Герман В.М., зоотехник. Ці уроки виховували у дітей любов до рідної землі, села, повагу до людей-трударів. Тодішні школярі у різні роки працювали  спеціалістами господарства.

            

Великою подією для нашого  села стає прийняття школою у 1990 році статуса середньої. Передувала цій події велика робота не тільки педагогічного колективу, але й трудівників радгоспу. За рахунок господарства обладнаний спортивний майданчик, збудовано тир, переоформлені класні кімнати та кабінети, закуплено перші 19 компютерів.

У 1992 році перші випускники – одинадцятикласники і перші медалісти – Ніценкова Ольга та Шеєнко Віктор – майбутні лікар-ендокринолог та ветлікар.

              З 1993 по 2001 рік школу очолював Шеєнко В.І. Учнівський та вчительський колективи беруть участь у конкурсах "Школа року" та "Учитель року". Приділяється велика увага твоврчому розвитку особистості  учнів. Школярі посідають призові місця у конкурсах "Весняні дзвіночки", "Дівочий світ", конкурси дитячих малюнкіів. Організатором всіх заходів для дітей є педагог-організатор, вчитель від Бога, талановита особистість – Кірієнко В.І. 

             Не тільки школою живуть педагоги, вони активні організатори і учасники художьої самодіяльності на селі. З задоволенням відвідують односельці їх концерти, а у 2000 році за високий художній рівень,  виконавчську майстерність та збереження національних традицій ансамбль народних інструментів Федорівської ЗОШ був нагороджений почесною грамотою Харківського обласного комітету профспілки працівників освіти і науки України. 2001 рік – ансамбль народних інструментів нашої школи  стає дипломантом третього Харківського обласного фестивалю самодіяльних художніх колективів профспілки працівників освіти.   2003 рік – колектив школи нагороджується грамотою за І місце у вокальному жанрі районного фестивалю самодіяльних художніх колективів освітян "Слобожанські передзвони". А Кірієнко В.І. і Чернецька О.Ф. стали дипломантами обласного конкурсу самодіяльних художніх колективів працівників освіти.

        "Лихі" девяності роки не дуже добре позначилися   на освіті нашого села – припиняє свою діяльність дитячий садок, державою погіршується фінансування і школи. Але завдяки підтримки керівництва господарства на чолі з Шеєнком І.Г. вдається дещо покращувати матеріальну базу закладу, надавати допомогу у харчуваанні учнів, фінансувати витрати на  участь  учнів у районних спортивних змаганнях, учнівських олімпіадах. До закладу підвозяться учні з сіл Довжанка та Піонер теж за рахунок господарства.

У 2003 році  заклад очолює Погуляйло Тетяна Іванівна.
Учительський колектив поповнюється молодими спеціалістами, зростає кількість дітей. У 2003-2004 навчальному році навчається 181 учень – найбільший показник за останні 20 років.    Стратегічна ціль закладу – вивчення і впровадження технології особистісно орієнтованого навчання і виховання учнів на взаємодії педагогічного, учнівського, батьківського колективів на засадах співпраці, співтворчості; підвищення дидактичної компетентності вчителя як умови забезпечення якості загальної середньої освіти. Як результат такої роботи, школа – переможець районного конкурсу "Школа року" у номінації "Оновлена сільська школа". Два рази поспіль у 2005 та у 2006 році  у конкурсі з підготови шкіл до нового навчального року посідає перше місце. Щороку з числа випускників обовязково є медалісти, які не тільки підтверджують свої знання вступом до вищих навчальних закладів, а й навчаються   на відмінно.

            Особлива увага приділяється громадянському вихованню учнів.  На базі закладу створено сучасну модель шкільного самоврядування, діє шкільна дитяча організація "ОЛІМП".

             Заклад – переможець районного конкурсу  та лауреат обласного конкурсу-огляду на кращу модель організації співпраці педагогів, батьків та учнів у районах (містах) Харківської області.

   Учні закладу – постійні переможці дитячих творчих конкурсів та турнірів на районному та обласному рівні.

   У 2007 році заклад отримує компютерний клас,  сучасний DVD програвач, міні –домашній кінотеатр, спортінвентар. Велику допомогу у оснащенні матеріальної бази надає головний акціонер господарства ВАТ "Федорівський" Звєрєв В.О. 

        У 2009 році школа бере участь у громадському  проекті по покращенню енергозбереження, завдяки якому замінюються майже всі вікна будівлі. У 2010 році  заклад отримує новий шкільний автобус.

          Великою подією в історії Федорівської  ЗОШ І-ІІІ ступенів стає її реорганізація у Федорівський навчально-виховний комплекс. Відкривається дошкільний підрозділ, який розміщений у приміщенні Федорівської загальноосвітньої школи, де вивільнили та ізолювали частину приміщення першого поверху, обладнали окремий вхід, створили належні санітарно-гігієнічні умови для дітей.

           У приміщенні обладнано спальну, ігрову та навчальну кімнати, де перебуватимуть та навчатимуться 13 дітей. Також обладнано роздягальню та туалет. Проведений ремонт каналізаційної системи. Придбані меблі, іграшки, посуд, електротехніка. На переоснащення кімнат та реорганізацію школи у Федорівський навчально-виховний комплекс були надані кошти Великобурлуцької державною адміністрацією (голова Криничанський В.І.),  головним акціонером господарства ВАТ "Федорівський" Звєрєвим В.О.  сільською радою (голова Сисоєв С.М.).

       Нині в школі працює енергійний, творчий педагогічний колектив, 12 вчителів якого – випускники Федорівської школи.  За роки існування школа випустила багато учнів, серед яких є вчителі, лікарі, юристи, викладачі вищих навчальних закладів, військові, державні службовці.

          Як би не змінювалися сторінки історії нашого життя,  школа завжди була, є і буде осередком добра, гуманності, духовності.